Мітки: Поезія

Розгорається мрія солодкими барвами ночі,
Незабутні слова розлетяться
в відсутності снів.
Тихо «вічність на двох» ніжним
щемом сердець мироточить
I безсмертям пекучим вривається в видихи спів.

Вітер.
Десь поміж твоєї бездоганності моя бездушність.
У пригніченості усмисленій твоєю відсутністю
Паростки весни.
В п’янкім потоці ненастанності
Лиш незворушність...
На мить залиш в легенях мовчання
І знов вдихни.

Нещадно вбиваєш каву
ЧашкАми, годинами, нервами
Безжалісно раниш радість
З короткими: сном і перервами

Три чашки тягучого диму
Насмішки абсурдного значення

Я виткався із мрії, наперекір природі,
Сховав тендітний погляд в реальності палкій,
Я небо присвятив твоїй чудесній вроді,
А ти вбивала смуток лиш рухом своїх вій.
Ти заплітала в погляд вогню мінливі квіти...

Блискавка жаданої зустрічі
Вітається ранок холодний зі мною
Своїм світло-сірим понуреним небом.
І вітер турботливий недовесною
Розгублено й спрагло чекає на тебе.

Ще вчора був 95-тий день наскрізь пронизаний холодом,
незважаючи на щойно спалене вереснем літо.
Вже післязавтра земля буде всипана золотом,
простягнеться в тремтіння солодкого прагнення жити.
Повільно невблаганна ніч пронизує навколишність...

Відкриваючи теку зі смутком,
Наткнувся на: «файли вилучено з публічного доступу».
Це мені що тепер?
Оплачувати депресію?!
…з комісійними в 4%?

Зірви цей подих із своїх обіймів,
Хай обпече він щастям втому й плечі.
Хоч і слова мої та спроби ненадійні,
Вони в цю мить ввірвались так до речі.

Пристрель цілунком в шию кожну ясність,
Зостав лиш нерозгаданість і мрію...

"Увіковічни мене на своїх грудях смаком мого поцілунку",
Нехай нев'янучою залишиться наша постіль,
Нехай розтане вічність на місцях дотиків моїх рук,
А слабке від захвату серце не витримує пристрасті.
Не лиши цього вітряного вечора напризволяще мого подарунку...