Блискавка жаданої зустрічі
Вітається ранок холодний зі мною
Своїм світло-сірим понуреним небом.
І вітер турботливий недовесною
Розгублено й спрагло чекає на тебе.
Ліричне мовчання німого бетону
Вбирає розтерті у спогади ночі.
І ось я, нарешті, посеред перону
Стрічаю твої наддовершені очі.
Вплітається радістю всесвіту спокій
І пульс усе більше вливається в швидкість,
Свідомість в безмежності щастя високо
Та страх вже загублений, щезлий, безликий.
Відродженим видихом краючи холод,
Пірнаючи в ніжність піднесеним рухом,
Витягую з простору чар твоїх солод
Й пронизуюсь наскрізь їх лагідним духом.
В тендітнім світанку святого рятунку,
В незламності віри у сяючу тишу
Згораю у палкості твого цілунку
Й навіки у щасті цім душу залишу.
Минатимуть дні та секунди нестримно,
Пролинуть усмІшки та миті сумні
І байдуже, сонячно в серці чи зимно
Найбільшою радістю будеш мені.
Куди я потрапив?
Шепіт вітру - це своєрідне ословеснення натхнення, яке приходить наче нізвідки і так само безслідно розчиняється у просторі. Якщо коротко - це мій творчий блог.
Олександр Мойсеюк
Про автора
Перші вірші були написані мною ще в шкільні роки. Для мене це було певного роду підготовкою, в той час вони несли трохи іншу функцію. Зараз я відчуваю що це відголос мого внутрішнього світу і емоційного ставлення.
За роки творчості: кілька разів надрукований в місцевій газеті, увійшов до числа молодих авторів збірки поезій "Під крилом у вірша", один з організаторів і ведучих творчого вечору "Містерії жовтня" в м. Чернівці, багаторазовий учасник поетичних та творчих вечорів в якості запрошеного гостя, в студентські роки лауреат "Міжуніверситетського поетичного вечору" в м. Києві.
Читати у
Змінити мову на
Російська