Не чарівник - Шепіт вітру

Спілкуючись із вітром

Байдужий горизонт, хоч рідний та приємний,
Сміття зігріте сонцем і теплий вітерець
Поїдені листочки схилились долі чемно
- надії на рятунок звелися нанівець.

Самотньо й безнадійно колишеться рослинка
І рученята тягне і тулиться до ніг:
«Звільнив би хто від тлі хоча би на хвилинку…»
Її я чую серцем: «мені б хто допоміг».
 
Мов ненаситна тля, обсіла серце туга
За милою, за лагідних очей її теплом.
В цім одинокім вітрі лиш бачу собі друга
І стати хоча б, мрію, на мить чарівником.
 
Навчити горизонт кохати свого гостя,
Спалити лише змахом в траві й думках сміття,
Зцілити хворий клен й потовчене колосся
І тлю страждань і туги послати в небуття.
 
Тоді б і ясне небо від щастя усміхалось,
І з вдячності б рослинка тулилась до руки,
Й кохана безтурботна до мене пригорталась,
Та чистими, мов сльози, лишалися думки.
 
Та враз підняв я погляд – лиш вітер-друг зі мною
І хворий я на смуток і серденьком поник,
Та аж ніяк не хочу миритися з журбою -
Я все-таки людина, хоча й не чарівник!
 

Фото зроблене під час написання - Не чарівникНе чарівник - Синь небаНе чарівник

Мітки:
Куди я потрапив?

Шепіт вітру - це своєрідне ословеснення натхнення, яке приходить наче нізвідки і так само безслідно розчиняється у просторі. Якщо коротко - це мій творчий блог.

Олександр Мойсеюк

Про автора

Перші вірші були написані мною ще в шкільні роки. Для мене це було певного роду підготовкою, в той час вони несли трохи іншу функцію. Зараз я відчуваю що це відголос мого внутрішнього світу і емоційного ставлення.

Олександр Мойсеюк

 За роки творчості: кілька разів надрукований в місцевій газеті, увійшов до числа молодих авторів збірки поезій "Під крилом у вірша", один з організаторів і ведучих творчого вечору "Містерії жовтня" в м. Чернівці, багаторазовий учасник поетичних та творчих вечорів в якості запрошеного гостя, в студентські роки лауреат "Міжуніверситетського поетичного вечору" в м. Києві.

Читати у

Змінити мову на

Son of Sky - основний псевдонім Олександра Мойсеюка, неочевидне значення якого - "українець".

Згідно праць Олексія Братко-Кутинського, як зазначено в Олександра Середюка, монголо-татари після вторгнення на Київську Русь, почали називати місцевих "хохлами". Першопочатковий переклад цього слова:
"Неба син" (Кок (Небо), ол (син)), що у слов'янському звучанні - "хохол". Простий переклад на англійську: Son of the Sky

Синь неба - це схожа за звучанням назва для сайту.