Сліпучий день сполохував думки... - Небо над Вкраїною

Сліпучий день сполохував думки,
роїлись радість, миті, сподівання.
І ми в святого неба сторінки
вписали погляд, усмішку й мовчання.

За терпким щемом найтепліших слів... - Небо над Вкраїною

За терпким щемом найтепліших слів.
Десь поза сонцем, скупані у хмарах,
в п’янкім  світінні божевільних снів
плекати будем посмішку у чарах.

Палким вогнем ніжнесеньких долонь... - Небо над Вкраїною

Палким вогнем ніжнесеньких долонь,
торкнувшись личка, обпалити серце,
горнути ніжність, цілувать вогонь -
для нас не казка. Наше небо - все це.

Незмінний рай для вивільнених душ... - Небо над Вкраїною

Незмінний рай для вивільнених душ,
одвічний образ співчуття й молитви.
Ми так несемось вирватись чимдуж,
воно ж прохає, ради Бога, жити.

Лишити війни, сумніви та злість... - Небо над Вкраїною

Лишити війни, сумніви та злість,
за серцем йти до сонечка, до щастя.
для неба милий ми назавжди гість,
воно ж для нас - очищення, причастя.

За почуттями в лагідність, в весну... - Небо над Вкраїною

За почуттями в лагідність, в весну,
в глибокий транс від радості й свободи.
О ніжне небо, нині не засну -
з твоїм дитям згорю від насолоди!

Як сонця диск, занурюся в життя... - Небо над Вкраїною

Як сонця диск, занурюся в життя.
Як горе й сум, розчинюсь в поцілунку.
Прийми, мій світ, хоч краплю каяття,
Най лине час й немає порятунку.

Не буде більш миттєвостей таких... - Небо над Вкраїною

Не буде більш миттєвостей таких,
щодня старіші спогади й надії,
та вітер з нами, ще живий, не стих
й удари серця чутно ще святії.

Щодня до неба будувати міст... - Небо над Вкраїною

Щодня до неба будувати міст,
повз сон землі і сонця золотого.
Так нам судилось, наш у цьому зміст.
Для кого ми живемо? лиш для нього.

Заткане в святість, вишите добром... - Небо над Вкраїною

Заткане в святість, вишите добром,
йому не байдуже, бо слухає і чує.
Не лите з снів, не писане пером.
Воно живе й це кожному дарує.

Летять століття, гасне світ зірок... - Небо над Вкраїною

Летять століття, гасне світ зірок,
течуть сторінки наших днів, як звично.
черговий біль підносить нам урок,
та все минеться, небо ж буде вічно.

Вже скільки ж тіл змордовано насмерть...  - Небо над Вкраїною

Вже скільки ж тіл змордовано насмерть
та скільки ж душ знівечені, побиті,
а небо бачить смерті круговерть,
та прав немає в нього щось змінити.

Химерним дивом нагадає лиш... - Небо над Вкраїною

Химерним дивом нагадає лиш,
що сонечко ще сяє й поруч з нами,
що це реальність, ти не вмер, не спиш
й в душі жевріє віра почуттями.

Й ось віє вітер, мов могутній дух... - Небо над Вкраїною

Й ось віє вітер, мов могутній дух,
та будить в серці працю і завзяття.
Життя у грудях розцвітає рух
й палка любов у серденьку багаттям.

І хоч суворе деколи та грім... - Небо над Вкраїною

І хоч суворе деколи та грім
сколихне тіло, боляче стривожить,
така величність зібрана у нім,
що кожен дух присутній заворожить.

І ми палаєм з небом в унісон... - Небо над Вкраїною

І ми палаєм з небом в унісон,
в обіймах хмар проносимось крізь вечір,
щоб вкотре, забуваючи про сон,
берегти ніч, що падає на плечі.

Гасити біль, хоч трохи, хоч на мить... - Небо над Вкраїною

Гасити біль, хоч трохи, хоч на мить,
горнуть до себе рідне щось до болю,
від щастя сяяти, любити й просто жить
і вдячність нести небесам за долю.

Не всі ми чисті, світлі, золоті... - Небо над Вкраїною

Не всі ми чисті, світлі, золоті,
місцями сірі, втрачені, забуті.
ми які є: закриті чи прості,
але усім даровано нам бути.

Нехай же слів пустих, нещирих, злих... - Небо над Вкраїною

Нехай же слів пустих, нещирих, злих,
нехай же поглядів засмучених, пекучих
простигне слід, щоб вітер буйний стих
й чарівне небо згадками не мучив.

Щоб попри зміни снів, погоди, пір... - Небо над Вкраїною

Щоб попри зміни снів, погоди, пір,
щоб попри настрій й дійсний колір неба
могли сказати теплім світлу зір:
- У нас все є. нічого нам не треба.

І хай же радість здійметься у світ... - Небо над Вкраїною

І хай же радість здійметься у світ
за пам'ять, віру й здатність полюбити.
Та сонце хай продовжує свій літ
щоб ми продовжували мати і хотіти.

без зайвих слів... щиро.. - Небо над Вкраїною

без зайвих слів... щиро...*


В честь дня народження Y. B. 2012 р
21 вивіршена фотографія
Усі фото мої авторські

Куди я потрапив?

Шепіт вітру - це своєрідне ословеснення натхнення, яке приходить наче нізвідки і так само безслідно розчиняється у просторі. Якщо коротко - це мій творчий блог.

Олександр Мойсеюк

Про автора

Перші вірші були написані мною ще в шкільні роки. Для мене це було певного роду підготовкою, в той час вони несли трохи іншу функцію. Зараз я відчуваю що це відголос мого внутрішнього світу і емоційного ставлення.

Олександр Мойсеюк

 За роки творчості: кілька разів надрукований в місцевій газеті, увійшов до числа молодих авторів збірки поезій "Під крилом у вірша", один з організаторів і ведучих творчого вечору "Містерії жовтня" в м. Чернівці, багаторазовий учасник поетичних та творчих вечорів в якості запрошеного гостя, в студентські роки лауреат "Міжуніверситетського поетичного вечору" в м. Києві.

Читати у

Змінити мову на

Son of Sky - основний псевдонім Олександра Мойсеюка, неочевидне значення якого - "українець".

Згідно праць Олексія Братко-Кутинського, як зазначено в Олександра Середюка, монголо-татари після вторгнення на Київську Русь, почали називати місцевих "хохлами". Першопочатковий переклад цього слова:
"Неба син" (Кок (Небо), ол (син)), що у слов'янському звучанні - "хохол". Простий переклад на англійську: Son of the Sky

Синь неба - це схожа за звучанням назва для сайту.