І був Твій сон... Світанком оповитий,
Твоєю ніжністю просякнутий наскрізь...
З чужим життям у близькості прожитий.
Був скрізь.
Й потоки слів, емоцій, пережитків;
терплячих яблунь зелень навкруги...
Життя сторінки, друзі, вороги
Змішались з сном й полинули у вись..
Десь поряд проникав у саме серце,
десь близько закрадався у думки..
Був ніби враз на плечі тихо сперся,
так боляче... ...ввірвавшись у страхи…
Та раптом щез... Забувся, загубився,
Лишивши смуток чи ледь чутний біль,
Чи просто важким надлишком свавіль
По скронях стукав, із коханням бився.
Але про його зношене життя
Будуть щораз повторювати знову
На скронях шрами…
Сковані окови
Й покинуте невчасне каяття.
Y. B.
Куди я потрапив?
Шепіт вітру - це своєрідне ословеснення натхнення, яке приходить наче нізвідки і так само безслідно розчиняється у просторі. Якщо коротко - це мій творчий блог.
Олександр Мойсеюк
Про автора
Перші вірші були написані мною ще в шкільні роки. Для мене це було певного роду підготовкою, в той час вони несли трохи іншу функцію. Зараз я відчуваю що це відголос мого внутрішнього світу і емоційного ставлення.
За роки творчості: кілька разів надрукований в місцевій газеті, увійшов до числа молодих авторів збірки поезій "Під крилом у вірша", один з організаторів і ведучих творчого вечору "Містерії жовтня" в м. Чернівці, багаторазовий учасник поетичних та творчих вечорів в якості запрошеного гостя, в студентські роки лауреат "Міжуніверситетського поетичного вечору" в м. Києві.
Читати у
Змінити мову на
Російська