Закриті від свідомості листи,
Порізані від недощастя вірші
Я твоя воля, тишу відпусти...
Сьогодні зорі на кохання вище.
Від твоїх слів тут розквітає сон,
Мовчанками встеляється по нотах.
Ти лиш мій спогад. З світлом в унісон
В твоїх піснях розчинена турбота.
Я під крилом проміннями тепла,
Ти в злеті сну сполохана світанком.
Де наша ніч цілунками цвіла
Там розростуться спогади серпанком.
В твоїх очах лиш спокій і краса,
Та їх моя відтяла нетерплячість.
Ліхтар натхнення знову не згаса,
Але не щастям живиться, одначе.
Десь розцвіту я променем кохань,
Десь ти не мЕне потішаєш сміхом.
Ти думала я в полум'ї бажань,
Але для мене ніжність - лиш утіха.
Що розгориться в нашім небутті
Те і у попіл повернеться із часом.
В моїм сліпуче-радіснім житті.
Твої думки загублена прикраса.