Закриті від свідомості листи,
Порізані від недощастя вірші
Я твоя воля, тишу відпусти...
Сьогодні зорі на кохання вище.
Від твоїх слів тут розквітає сон,
Мовчанками встеляється по нотах.
Ти лиш мій спогад. З світлом в унісон
В твоїх піснях розчинена турбота.
Я під крилом проміннями тепла,
Ти в злеті сну сполохана світанком.
Де наша ніч цілунками цвіла
Там розростуться спогади серпанком.
В твоїх очах лиш спокій і краса,
Та їх моя відтяла нетерплячість.
Ліхтар натхнення знову не згаса,
Але не щастям живиться, одначе.
Десь розцвіту я променем кохань,
Десь ти не мЕне потішаєш сміхом.
Ти думала я в полум'ї бажань,
Але для мене ніжність - лиш утіха.
Що розгориться в нашім небутті
Те і у попіл повернеться із часом.
В моїм сліпуче-радіснім житті.
Твої думки загублена прикраса.
Куди я потрапив?
Шепіт вітру - це своєрідне ословеснення натхнення, яке приходить наче нізвідки і так само безслідно розчиняється у просторі. Якщо коротко - це мій творчий блог.
Олександр Мойсеюк
Про автора
Перші вірші були написані мною ще в шкільні роки. Для мене це було певного роду підготовкою, в той час вони несли трохи іншу функцію. Зараз я відчуваю що це відголос мого внутрішнього світу і емоційного ставлення.
За роки творчості: кілька разів надрукований в місцевій газеті, увійшов до числа молодих авторів збірки поезій "Під крилом у вірша", один з організаторів і ведучих творчого вечору "Містерії жовтня" в м. Чернівці, багаторазовий учасник поетичних та творчих вечорів в якості запрошеного гостя, в студентські роки лауреат "Міжуніверситетського поетичного вечору" в м. Києві.
Читати у
Змінити мову на
Російська