Запахом душі

Повз душ квітучі вічності над часом,
Повз ніжне світло нездійсненних зір
Ми усміхались сумніваннням нашим
Й сміливо йшли до сніговерхих гір.

Ми випадковістю народжені й сповиті
Солодким поглядом загорнені в життя
У неповторності і щасті теплі миті
Ростили наші терпкі почуття.

І ніч поміж весною і світанком
Місто встелила музикою снів.
На небо важким місяць впав уламком
Та ніжністю нам вічність освітив.

І юних душ сплелися зорепади,
Чуттям нестримним розцвіли серця.
Для мене ти натхнення і відрада,
За сміх твій буду жити до кінця.

Прикрашенії вдячністю хвилини,
Безліч усмішок й дикий серця рух,
Спалює тіло пристрасть зсередини,
Та зцілює закоханістю дух.

Й хоч післязавтра все це обірветься,
Вічно світитимуться дотиків вірші.
Й не раз ще в серці спогад озоветься
П'янким безсмертним запахом душі.

1 - 6 травня 2014
for honey K.S.